Книжковий клуб: Ґеорґі Ґосподінов “Часосховище” 20.11.2024
На листопадовій зустрічі книжковий клуб української громадської організації Oseredok Leipzig, будемо обговорювати книгу болгарського автора та лауреата міжнародної Букерівської премії Ґеорґі Ґосподінова “Часосховище”. Поділимося не тільки своїми емоціями та роздумами під час читання, а і аналогіями та переживаннями з власного життя. Наш формат книжкового клубу націлений не тільки на мотиваційне читання літератури українською, а також на підтримку вживання української мови за кордоном, підтримку українських видавництв.
Автор: Ґеорґі Ґосподінов
Кількість сторінок: 360 сторінок
Видавництво: Видавництво 21 / Чорні вівці adult
Переклад українською: Остап Сливинський
ЯК ПОТРАПИТИ НА ЗУСТРІЧ?
Щоб взяти участь, потрібна реєстрація: вишліть емейл з поміткою «книжковий клуб» клікнувши тут. Наш клуб – це затишне місце для тих, хто прагне читати та спілкуватися рідною мовою. Реєструйся зараз і ставай частиною нашої книжкової родини!
Приєднуйся до нас і відкривай нові горизонти разом з Книжковим клубом Oseredok Leipzig!
- Мова: Українська
У творі Ґосподінова «Часосховище» закладені глибокі і важливі сенси, ось деякі з них:
-ми складені зі спогадів інших людей, які говорять нашими словами, думають або посміхаються як ми;
-людям подобається минуле не тому що там було краще, а тому що тоді вони були молоді і сповнені надій;
– людська памʼять здатна на багато неймовірних речей, наприклад вона може стерти все ненависне нам або те що ми любили і не залишити нічого.
Історія циклічна і через деякий час хвилина , в яку я пишу цей коментар стане минулим.
Книга не для відпустки але для розуміння того, що важливо знати уроки історії і робити правильні висновки, приймаючи відповідні рішення.
Ця книга — як холодний вітер, що приносить з собою не просто нові ідеї, а й старі, давно забуті відчуття. Відчуття того, що, можливо, ти вже десь чув ці думки, або, можливо, вони самі були в твоїй голові ще задовго до того, як ти взяв її до рук. Не через моторошні події або несподівані повороти сюжету, а через те, що автор точно вловив щось глибоко особисте, те, що відгукується у серці кожного, хто хоч раз ставив собі питання: «Чому я народився саме тут і зараз?». Чому не на іншому континенті або в іншому столітті? Як часто дитячі питання про місце і час, в які ми потрапили, переплітаються з відчуттям, що кожна частина нашої особистості — це результат великої, іноді болючої випадковості?
Час і географія. Ті речі, які, здається, зазвичай залишаються на периферії нашого життя, але коли ти втрачаєш зв’язок із місцем, яке колись було твоїм домом, починаєш розуміти, що вони насправді — наша основа. Запахи, звуки, та сама земля під ногами — все це стає частиною твоєї ідентичності. Читаючи книгу, я постійно зупинялася на фразах, що викликали в мені сильні емоції, — кілька цитат були підкреслені маркером, адже я просто не могла залишити їх без уваги. Кожен рядок ніби давав мені новий погляд на себе, на те, хто я є, і як часто я забуваю важливі моменти свого минулого.
Ця книга — це не лише роздуми про історію, про ідентичність, про час, в якому ми живемо. Це книга про те, як важко інколи усвідомлювати, що наше минуле може розтанути з нами, що ми можемо забути своє коріння. Яким страшним може бути усвідомлення того, що одного дня ми можемо не впізнати наших дітей, не розуміти, якою мовою вони з нами говорять, тому що наші діти говорять вже зовсім іншою мовою аніж я в дитинстві.
Не можу не порекомендувати цю книгу всім українцям, хто хоче розібратися в своїй ідентичності, у витоках своєї культури, в історичних питаннях, що завжди болять. Це книга, яка змушує думати, переживати, відчувати і ставити важливі запитання.
Єдине, що постійно обурювало — це стиль написання, який іноді здався мені трохи старомодним, нагадував про літературні прийоми минулих століть, які зараз важко сприймати без нотки нудьги. Іноді важко читати через численні алюзії на болотну літературу та історичні рос фігури, що з’являються в тексті, адже хочеться більше відчувати сучасний контекст. Але навіть ці моменти не можуть затьмарити загальне враження від книги.
Вартує прочитання, але більш за все чекаю обговорення
Книга дуже сподобалася
Вже, хоча я її не дочитала ще. В першу чергу тому, що зупиняюсь зробити помітки, подумати, повернутися до якогось попереднього тексту. Або погуглити. Банально, але щоб трішки бути в темі деяких моментів, яких не знала. Чи не усвідомлювала.
Купа моментів психологічних, історичних. Розкриває очі на деякі неприємні сторони нас самих чи наших предків/знайомих.
Свідомість нації і кожного. Маніпуляції натовпом і своїм баченням світу чи спогадами. Людське єство і політичні/маркетологічні/історичні маніпуляції ним
Еміграція. Як географічна так і в забуття
Один з моментів, який вразив і зачепив найбільше – коли людина з створеного штучно середовища втекла і… Прийняла навколишнє за тим “парканом” як штучний світ, де всі з ґлузду мабуть з’їхали. Це одна з причин багатьох бід в нашому житті.
Дякую книзі і читацькому клубу за можливість от прям сильно думати над її текстами та ідеями чи ситуаціями, які виникають в голові при читанні чи обдумуванні.
Пишу плутано, бо стільки думок і вони одна одній не дають спокою.
Обов’язково дочитаю книгу і з часом перечитаю.